Скарлатина — це інфекційне захворювання, яке часто називають хворобою дитячого садка. Для цієї хвороби характерна тріада симптомів: ангіна + типовий висип + “малиновий” язик. Скарлатина минає без наслідків, якщо вчасно розпочати лікування. Провідну роль у лікуванні відіграють антибіотики, які не лише усувають симптоми, а й запобігають серйозним ускладненням — ревматизму, ураженню серця, нирок (гломерулонефриту) та інших небезпечних станів.
1Що таке скарлатина
Скарлатина — це гостре інфекційне захворювання бактеріальної природи. Збудник скарлатини — бета-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА). Механізм розвитку скарлатини подвійний: бактерія уражає слизову оболонку горла та виробляє еритрогенний токсин, який потрапляє в кров і викликає характерний висип, інтоксикацію й загальні симптоми хвороби.
Епідеміологія захворювання
Найчастіше на скарлатину хворіють діти віком від 2 до 10 років, рідше — підлітки та дорослі. Пік захворюваності припадає на осінь, зиму та ранню весну, коли діти багато часу проводять у закритих приміщеннях.
Чим скарлатина відрізняється від ангіни
Ангіна — це інфекція, що уражає мигдалики, а хвороба скарлатина має системний характер. При скарлатині:
- є ангіна;
- з’являється характерний дрібноточковий висип розміром 1–2 мм;
- виникає загальна інтоксикація організму.
Обидва захворювання можуть бути викликані одним і тим самим збудником — стрептококом групи А. Різниця полягає в тому, що при скарлатині еритрогенний токсин спричинює появу характерного висипу. Люди мають неоднакову чутливість до еритрогенного токсину, тому скарлатина виникає не у кожного, хто контактував зі стрептококом чи переніс ангіну.
2Як передається скарлатина
Скарлатина у дітей і дорослих передається переважно від людини до людини та легко поширюється в дитячих колективах.
Шляхи передачі інфекції:
- Повітряно-крапельний (основний): при кашлі, чханні, розмові. Хвора особа найбільш заразна у перші дні. Можливе зараження від безсимптомних носіїв.
- Контактний: через іграшки, посуд, рушники та предмети побуту. Трапляється рідше, ніж повітряно-крапельний.
- Харчовий (дуже рідкісний): через заражені продукти (молоко, вироби з кремом).
Скарлатина: інкубаційний період
Інкубаційний період скарлатини — це час від моменту зараження до появи перших симптомів. У більшості випадків він становить 2–7 днів, рідше — до 10–12 днів. Впродовж цього періоду людина почувається здоровою, жодних ознак хвороби немає, але наприкінці інкубаційного періоду вона вже може бути заразною для оточення.
Скільки часу хворий заразний:
- найвищий ризик зараження — у перші 7 днів, коли з’явилися ознаки захворювання;
- без антибіотиків людина може залишатися заразною до 2–3 тижнів;
- при своєчасному початку антибіотикотерапії хворий перестає бути заразним уже через 24–48 годин (але все одно потрібна ізоляція).
3Як проявляється скарлатина
Зазвичай скарлатина починається раптово, часто на тлі повного здоров’я. Для неї типова класична тріада: ангіна + висип + “малиновий” язик.
Симптоми скарлатини у дітей
Горло:
- яскраво-червоний колір слизової оболонки горла;
- збільшені, набряклі мигдалики, часто з нальотом;
- болючі підщелепні лімфовузли.
Язик:
- у перші 2–3 дні — обкладений білим нальотом;
- з 3–4 дня виглядає яскраво-червоним із вираженими сосочками — “малиновий” язик.
Висип:
- з’являється через 6–24 години від початку хвороби;
- дрібноточковий, яскраво-червоний;
- шкіра на дотик шорстка;
- переважно вкриває складки шкіри, тулуб, руки і ноги з внутрішнього боку;
- щоки яскраво-червоні, а носогубний трикутник блідий.
Висипання тримається 3–7 днів, не свербить, потім зникає. Після висипу з 7–10 дня починається пластинчасте лущення шкіри на долонях і стопах. Воно може тривати до 2–3 тижнів.
Загальні симптоми скарлатини:
- висока температура упродовж 3–5 днів;
- прискорене серцебиття;
- зниження апетиту;
- біль голови;
- іноді біль у животі.
Симптоми, що потребують негайного звернення до лікаря:
- температура >39,5°C, яка не знижується;
- утруднене дихання, ковтання;
- сильний набряк горла;
- невпинна блювота;
- судоми;
- втрата свідомості;
- біль у грудях, серцебиття;
- виражена блідість або ціаноз;
- дитина не п’є, ознаки зневоднення.
Перебіг скарлатини по днях:
- 1 день: різкий початок, температура, біль у горлі;
- 1–2 день: поява висипу;
- 3–4 день: “малиновий” язик, максимальні прояви;
- 5–7 день: температура спадає, висип блідне;
- 7–21 день: лущення шкіри.
4Скарлатина у дітей різного віку
Найчастіше на скарлатину хворіють діти дошкільного віку (2–6 років) Хвороба зазвичай має класичний перебіг, яскраво виражені симптоми та швидко поширюється в дитсадках. Після хвороби формується стійкий імунітет. Скарлатина у дитини шкільного віку (7–10 років) — також часте явище. Захворювання у дітей може бути легшим, якщо хворий раніше контактував із носієм стрептокока. Скарлатина у немовлят виникає рідко. У такому разі перебіг хвороби часто атиповий, висип може бути незначним або відсутнім, а ризик ускладнень — вищим. При високій температурі, млявості, відмові немовляти від їжі слід терміново звернутися до лікаря.
Скільки днів триває скарлатина у дітей:
- гострий період: 5–7 днів;
- лущення шкіри: до 2–3 тижнів;
- повне одужання: 3–4 тижні;
- карантин: 10 днів від початку хвороби (за умови антибіотиків).
5Скарлатина у дорослих
Багатьох цікавить, чи буває скарлатина у дорослих. У дорослому віці захворювання виникає рідко — у 2–5% випадків. Частіше хворіють ті, хто не мав скарлатини в дитинстві, батьки хворих дітей, працівники дитячих закладів, люди зі зниженим імунітетом. У дорослих скарлатина часто перебігає важче, ніж у дітей: з високою температурою, сильною інтоксикацією, вираженою ангіною, частими ускладненнями. Також є класичні ознаки хвороби: ангіна, висип і “малиновий” язик. Скарлатина у вагітних становить ризик для плода. Захворювання потребує негайного звернення до лікаря і часто — госпіталізації.
6Легка форма та атипова скарлатина
У деяких випадках скарлатина протікає в полегшеній формі:: температура тоді невисока, ангіна слабко виражена, висип блідий або малопомітний, а “малиновий” язик може бути відсутнім. Одужання настає швидше — за 3–5 днів. Атипові форми скарлатини: хвороба зі стертим перебігом, скарлатина рани або опіку або хвороба без висипу.
7Діагностика скарлатини
У більшості випадків діагностика захворювання відбувається клінічно, за типовими симптомами. Для підтвердження діагнозу використовують лабораторні методи. Загальний аналіз крові при скарлатині демонструє ознаки бактеріального запалення. За допомогою мазка із горла виділяють БГСА (бета-гемолітичний стрептокок групи А) і підбирають хворому антибіотик, особливо при атипових формах. Іноді застосовують швидкі тести на стрептокока. Серологічні аналізи зазвичай потрібні лише при підозрі на ускладнення.
8Лікування скарлатини у дітей та дорослих
Скарлатина добре піддається лікуванню за умови своєчасного звернення до лікаря. Основа лікування — антибіотикотерапія.
Режим та загальні рекомендації
Пацієнта зі скарлатиною слід ізолювати на 10 днів від початку захворювання. Стаціонарне лікування призначають при важкому перебігу захворювання, немовлятам, вагітним, при розвитку ускладнень і наявності важких супутніх захворювань. Під час періоду гарячки (зазвичай 5–7 днів) необхідний суворий ліжковий режим. Потім на 2–3 тижні варто обмежити фізичні навантаження для уникнення ускладнень з боку серця та нирок.
Як лікується скарлатина: антибіотикотерапія
Препаратами першої лінії є пеніциліни. Курс лікування ними становить 10 днів, навіть якщо симптоми зникли раніше. При алергії на пеніциліни лікар підбирає альтернативний антибіотик: цефалоспорин чи макролід. Важливо: препарат і дозу призначає тільки лікар!
Симптоматична терапія
Для усунення гарячки дорослим і дітям призначають парацетамол або ібупрофен у вікових дозах. Дітям заборонено приймати аспірин. Також слід лікувати ангіну: полосканнями горла, антисептичними спреї. Льодяники з антисептиком дозволені дітям старше 4 років. Корисне тепле пиття. Висип при скарлатині зазвичай не свербить і не потребує обробки. У період лущення шкіри можна використовувати зволожувальні креми. Важливо не здирати шкіру.
9Ускладнення скарлатини
Будь-яке ускладнення скарлатини виникає переважно через відсутність або передчасне припинення антибіотикотерапії і недотримання ліжкового режиму. У перші 1–2 тижні хвороби можуть розвиватися ранні ускладнення: отит, синусити, гнійний лімфаденіт, паратонзилярний абсцес, рідше мастоїдит. У поодиноких випадках можливі сепсис, менінгіт або остеомієліт. Через 3–4 тижні після початку захворювання можуть з’являтися пізні ускладнення, пов’язані з аутоімунними реакціями: гостра ревматична лихоманка з ураженням серця і суглобів, гломерулонефрит — ураження нирок, хорея, васкуліти та міокардит. Для раннього виявлення ускладнень хворому призначають періодичне УЗД серця або УЗД нирок, ЕКГ, аналіз сечі.
10Профілактика скарлатини
Через різноманіття стрептококових бактерій вакцина від скарлатини не розроблена. Профілактика хвороби ґрунтується на запобіганні контактам із хворими та зміцненні імунітету. При спалахах скарлатини у дитячих закладах і школах запроваджується карантин на сім днів із моменту ізоляції останнього хворого.
11Скарлатина — це серйозна хвороба: важливість вчасного лікування
Скарлатина — це серйозне, але контрольоване захворювання. При своєчасному зверненні до лікаря та правильному лікуванні прогноз скарлатини сприятливий. Головне — не ігнорувати симптоми та не відмовлятися від антибіотиків, адже саме вони захищають дитину та дорослого від небезпечних ускладнень. При підозрі на скарлатину зверніться до педіатра або сімейного лікаря медичного центру Файна Клініка. Нашими перевагами є доказові діагностика та лікування інфекційних хвороб і уважне ставлення до пацієнтів.
12Часті запитання
- Чи можна перехворіти на скарлатину двічі? – Зазвичай скарлатина виникає раз у житті, формуючи довічний імунітет. Але існує близько 100 серотипів стрептокока, тому теоретично можлива повторна інфекція.
- Що робити, якщо дитина контактувала з хворим на скарлатину? – Їй показане постереження 7 днів, щоденна термометрія і огляд горла.
- Коли можна повертатися до дитсадка/школи? – Не раніше 12 дня від початку інфекції (за умови одужання та повного курсу антибіотиків).
