Роки болісних менструацій, які списують на особливість організму, дискомфорт або біль під час статевого акту, постійна втома без очевидної причини – для багатьох жінок це буденність. І лише з часом вдається встановити діагноз ендометріозу. Це захворювання може роками залишатися недіагностованим. Причина – у частій розмитості симптомів і відсутності простої та швидкої діагностики.
1Що таке ендометріоз і чому він виникає
Ендометріоз – це хронічне гінекологічне захворювання, при якому тканина, схожа на слизову оболонку матки, або ендометрій, розростається за її межами. Ендометріоз може уражати яєчники, маткові труби, кишківник, сечовий міхур або очеревину.
Ендометріоїдна тканина поводиться подібно до нормального ендометрію: під впливом гормонів менструального циклу вона потовщується, а потім кровоточить. Але на відміну від менструації, при якій кров виводиться з організму, у випадку ендометріозу вона залишається всередині. Це призводить до хронічного запалення, утворення спайок і кіст, зокрема ендометріоїдних кіст яєчників.
На розвиток ендометріозу впливають гормони, зокрема естроген. Він стимулює ріст ендометріоїдної тканини, тому захворювання найбільш активне у репродуктивному віці і зазвичай слабшає після менопаузи.
2Симптоми ендометріозу – як розпізнати
Ключова ознака ендометріозу – це хронічний тазовий біль, однак прояви можуть відрізнятися залежно від локалізації і стадії захворювання. У когось симптоми виражені дуже сильно, а в інших – майже непомітні, що й ускладнює діагностику.
Найчастіше перші прояви пов’язані з менструальним циклом. Типовим симптомом є дисменорея – сильний, іноді знерухомлюючий біль під час місячних, який виходить за межі звичайного дискомфорту і може заважати повсякденному життю. Менструації можуть ставати ряснішими або нерегулярними, інколи з’являються кров’янисті виділення всередині циклу. Біль часто починається за кілька днів до менструації та не зникає одразу після її завершення.
Хронічний тазовий біль у жінок може бути не пов’язаний із менструацією. Також характерним є біль під час або після статевого акту, або диспареунія, особливо при глибокому проникненні. Якщо ендометріоз уражає сусідні органи, може виникати біль при дефекації, при ураженні кишківника, або при сечовипусканні, при ураженні сечового міхура.
Окрім локального болю, ендометріоз може впливати на загальний стан організму. Часто зустрічається постійна втома, яка не минає навіть після достатнього відпочинку. Деякі жінки відзначають здуття живота, яке називають «ендо-живіт» – воно може посилюватися під час менструації. Ще однією можливою ознакою є труднощі із зачаттям.
3Стадії та локалізація – що уражає ендометріоз
Ендометріоз поділяється на 4 стадії за класифікацією Американського товариства репродуктивної медицини, rASRM. Класифікація враховує поширеність процесу та глибину ураження тканин.
Стадії ендометріозу за rASRM
- I стадія, початкова – поодинокі поверхневі вогнища без злук;
- II стадія, легка – більше дрібних уражень, можливі незначні злуки;
- III стадія, середньої важкості – множинні вогнища, поява ендометріом, або кіст яєчників, помірні злуки;
- IV стадія, важка – великі ендометріоми, щільні злуки, можливе ураження сусідніх органів.
Важливо: вираженість симптомів може не залежати від стадії. Здатність до зачаття також часто не співвідноситься зі стадією хвороби.
Де найчастіше локалізується ендометріоз
- Яєчники – тут формуються ендометріоми, так звані «шоколадні кісти», які мають темний вміст. Ендометріоз яєчників – одна з найпоширеніших форм.
- Очеревина та зв’язки матки – класичний варіант зовнішнього ендометріозу, який часто супроводжується хронічним болем.
- Прямокишково-матковий простір, позаматковий ендометріоз – частим проявом є біль під час статевого акту.
- Кишківник – може проявлятися симптомами, схожими на синдром подразненого кишківника: здуттям, болем, порушенням частоти випорожнень.
- Сечовий міхур – ендометріоз викликає біль під час сечовипускання, інколи – появу крові в сечі, або мікрогематурію.
Окремо варто згадати рідкісний позагенітальний ендометріоз, при якому вогнища виникають поза органами малого таза: в легенях, діафрагмі або післяопераційних рубцях. Він може проявлятися нетиповими симптомами, наприклад болем у грудях або кров’янистими виділеннями з рубця під час менструації, що ще більше ускладнює діагностику.
4Причини ендометріозу – що відомо науці
Ендометріоз – поширене захворювання, яке виявляють у 10 % жінок, але його точної причини не відомо. Ймовірно, хвороба має кілька механізмів виникнення. Факторами ризику ендометріозу є ранній початок менструацій, короткий цикл, рясні менструації, відсутність вагітностей у минулому та низький індекс маси тіла.
Найпоширеніша причина хвороби – ретроградна менструація: під час місячних частина клітин ендометрію потрапляє через маткові труби в черевну порожнину. Однак це явище зустрічається у багатьох жінок, і не в усіх розвивається ендометріоз. Тому вважається, що додатковим фактором є збій імунної системи, яка не знищує патологічні клітини, і в результаті вони розростаються. Також важливою є генетична схильність: якщо ендометріоз є у матері або сестри, ризик зростає у 6-9 разів.
5Діагностика ендометріозу – як підтвердити діагноз
Найточнішим методом підтвердження ендометріозу залишається лапароскопія з біопсією. Водночас у більшості випадків діагностика починається з менш інвазивних досліджень.
Неінвазивна діагностика
- Огляд гінеколога – оцінка симптомів і анамнезу, особливо характеру хронічного болю та його зв’язку з менструальним циклом.
- УЗД органів малого тазу – дозволяє виявити ендометріоми яєчників, але не завжди демонструє дрібні або поверхневі вогнища.
- МРТ – більш точний метод, підходить для виявлення глибокого інфільтративного ендометріозу та уточнення локалізації уражень.
- Основні аналізи при підозрі на ендометріоз: визначення рівня естрадіолу, прогестерону, тестостерону, фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, маркер CA-125. Він може бути підвищеним при ендометріозі, але не є специфічним. Нормальний рівень не виключає ендометріоз.
Лапароскопія – «золотий стандарт» діагностики
Лапароскопія – це малоінвазивна операція під загальним наркозом, під час якої лікар безпосередньо оглядає органи малого таза, виявляє вогнища ендометріозу та може взяти зразок тканини для підтвердження діагнозу.
Важлива перевага методу в тому, що він є одночасно діагностичним і лікувальним. Під час лапароскопії можна видалити уражені тканини.
6Лікування ендометріозу – сучасні підходи
При легких формах ендометріозу та відсутності великих кіст часто достатньо медикаментозної терапії. Основними медикаментами є гормональні препарати, які пригнічують ріст ендометріоїдних вогнищ і зменшують симптоми. При важчих формах зазвичай призначають операцію з видалення вогнищ ендометріозу.
Гормональна терапія
Мета гормонального лікування – знизити рівень естрогену, щоб зупинити ріст ендометріоїдних вогнищ. Жінкам призначають:
- Комбіновані оральні контрацептиви, або КОК, – часто застосовуються як терапія першої лінії для контролю болю у пацієнток, які не планують вагітність.
- Прогестини, таблетки, внутрішньоматкова система, імпланти, – ефективна альтернатива КОК, яка також пригнічує активність ендометріозу.
- Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону – використовуються при важких формах, тимчасово створюють стан медикаментозної менопаузи і призначаються лише під наглядом лікаря.
Важливо: гормональна терапія контролює симптоми і уповільнює прогресування, але не усуває вже існуючі вогнища назавжди – після відміни лікування симптоми можуть повертатися.
Хірургічне лікування, лапароскопія
Основні покази до операції:
- ендометріоми більше 3-4 см;
- виражений больовий синдром;
- неефективність медикаментозної терапії;
- безпліддя.
Лапароскопія дає змогу видалити вогнища ендометріозу, забрати або дренувати ендометріому, роз’єднати спайки. У більшості пацієнток після операції суттєво зменшується біль і підвищуються шанси на вагітність. Водночас існує ризик рецидиву – приблизно 20-40 % протягом 5 років, тому після операції рекомендують підтримуючу гормональну терапію.
Знеболення і симптоматична терапія
Від хронічного болю призначають нестероїдні протизапальні препарати, як-от ібупрофен і напроксен, які зменшують біль та запальну реакцію. Вони особливо ефективні під час менструації. Також може бути помічною фізіотерапія м’язів таза.
Оскільки хронічний біль при ендометріозі часто призводить до тривожності та емоційного виснаження, жінкам з цим порушенням рекомендована психотерапія.
7Ендометріоз і вагітність – що важливо знати
Ендометріоз може знижувати шанси на природне зачаття. Водночас багато жінок із цим діагнозом успішно вагітніють і народжують дітей.
Чому ендометріоз впливає на фертильність
Основним механізмом безпліддя є утворення спайок, які можуть порушувати прохідність або блокувати маткові труби, ускладнюючи зустріч яйцеклітини зі сперматозоїдом. А ендометріоми можуть знижувати оваріальний резерв, тобто запас яйцеклітин у яєчниках. Також на тлі ендометріозу може не наставати овуляція, тобто вихід зрілої яйцеклітини з фолікула для подальшого запліднення.
Також хронічне запалення в малому тазі негативно впливає на якість яйцеклітин і сперматозоїдів, ускладнюючи процес імплантації ембріона.
Як завагітніти при ендометріозі
При легких формах зазвичай рекомендують природне зачаття протягом 6-12 місяців. Лапароскопічне лікування може створити більш сприятливі умови для вагітності.
Якщо спостерігається знижений оваріальний резерв або відсутній ефект від консервативних методів, розглядають допоміжні репродуктивні технології, зокрема екстракорпоральне запліднення, або ЕКЗ.
ЕКЗ при ендометріозі
Екстракорпоральне запліднення показане при безплідді, яке не піддається іншим видам лікуванню, і ефективне навіть при ендометріозі. Попередня лапароскопія перед ЕКЗ не є обов’язковою – рішення приймається індивідуально залежно від клінічної ситуації.
8Спосіб життя та самодопомога – що реально допомагає
Зміна способу життя не лікує ендометріоз. Водночас вона може суттєво зменшити інтенсивність симптомів і покращити загальну якість життя.
Харчування відіграє допоміжну роль: рекомендують протизапальний раціон із переважанням овочів, риби та джерел омега-3 жирних кислот, а також обмеженням червоного м’яса, трансжирів і алкоголю. Помірна фізична активність, наприклад заняття йогою, плаванням або ходьбою, може знизити вираженість запалення і позитивно вплинути на гормональний баланс. Однак не варто тренуватися примусово, особливо під час вираженого болю.
Якщо турбує сильний біль під час місячних, причини його можуть бути різними: від анатомічних особливостей до ендометріозу чи іншої хвороби. Тому за наявності болю або інших симптомів, характерних для ендометріозу, запишіться на консультацію гінеколога у Файну Клініку. Вчасне лікування здатне значно покращити самопочуття.
9Часті запитання
-
Чи можна повністю вилікувати ендометріоз?
Повного вилікування при ендометріозі досягти неможливо, оскільки це хронічне захворювання із схильністю до рецидивів. Однак сучасна терапія дає змогу зменшити біль та інші симптоми, уповільнити прогресування хвороби, підвищити якість життя і досягти вагітності.
-
Чим відрізняється ендометріоз від аденоміозу?
Ендометріоз і аденоміоз – це споріднені, але різні захворювання. При ендометріозі ендометріоїдна тканина росте поза маткою, на яєчниках, очеревині, зв’язках, тоді як при аденоміозі вона вростає у м’язовий шар матки. Обидва стани можуть спричиняти біль і рясні менструації.
-
Наскільки небезпечний ендометріоз для здоров’я?
Ендометріоз не є злоякісним захворюванням і в більшості випадків не переходить у рак. Проте він може спричиняти хронічний біль, безпліддя та ураження сусідніх органів. Ці наслідки суттєво впливають на якість життя, тому важливо вчасно виявити і полікувати ендометріоз.
-
Як швидко прогресує ендометріоз?
Перебіг ендометріозу індивідуальний і непередбачуваний. У частини пацієнток він може залишатися стабільним роками, тоді як в інших прогресує швидше. Тому навіть за наявності мінімальних симптомів ендометріозу важливо регулярно відвідувати гінеколога.