Раптово розболілося вухо й підвищилась температура? Можливо, у вас отит. Це запальне захворювання вуха найчастіше виникає у дітей, проте може вражати людей будь-якого віку. Лікувати отит слід вчасно, й обов’язково — під наглядом ЛОРа. Адже запалення вуха призводить до низки ускладнень і може переходити в хронічну форму.
Розповідаємо, як виявити отит вчасно, які симптоми отиту вуха та чи є ефективні методи профілактики цього захворювання.
1Що таке отит?
Отит — це запальне захворювання вуха, яке вражає зовнішній, середній або внутрішній його відділи. Отит є поширеним явищем, особливо в дитячому віці. До трирічного віку приблизно 80 % малюків хворіють на нього принаймні 1 раз.
У холодну пору року отит у дітей та дорослих виникає частіше, адже організм ослаблений, а вірусні інфекції швидко поширюються.
2Симптоми отиту: як проявляється запалення вуха?
Головними ознаками захворювання є:
- Біль у вусі — може бути гострим, пульсуючим або ниючим. Часто віддає в шию, голову.
- Зниження слуху, відчуття закладеності — особливо це характерно для середнього отиту.
- Збільшення привушних лімфовузлів.
- Виділення — характерні для гнійних форм отиту.
- Підвищена температура, загальна слабкість.
- Свербіж та біль при натисканні на вухо.
- Запаморочення, нудота, шум у вухах.
Біль у вухах при отиті може посилюватися під час вживання їжі, нахилах голови та зміні положення тіла.
Зауважте: симптоми захворювання можуть відрізнятися залежно від його типу.
3Причини отиту. Чому виникає захворювання?
Найчастіше, запалення вуха виникає внаслідок дії наступних факторів:
- Бактеріальні або вірусні інфекції — наприклад, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae. Ці патогени є найпоширенішими збудниками середнього отиту, особливо в дитячому віці. Бактерії або віруси проникають у середнє вухо через євстахієву трубу з носоглотки, викликаючи запальний процес. Захворювання часто супроводжується болем, підвищенням температури, зниженням слуху та іноді виділенням гною з вуха.
- Ускладнення після ГРВІ чи грипу. Після перенесеної вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів може порушуватися прохідність слухової труби. Це призводить до накопичення рідини в порожнині середнього вуха та створює сприятливе середовище для розвитку запалення. Саме тому отит часто є ускладненням простуди або грипу, особливо у малюків.
- Травми зовнішнього відділу вуха — від грубого чищення або сторонніх тіл. Неправильне використання ватних паличок або спроби видалити сірку сторонніми предметами можуть пошкодити ніжну шкіру слухового проходу або барабанну перетинку.
- Алергічні реакції, аденоїди у дітей — блокують слухову трубу, сприяючи застою та запаленню. Алергія може викликати набряк слизової оболонки носоглотки, ускладнюючи вентиляцію середнього вуха. У дітей часто спостерігається гіпертрофія аденоїдів — розрослі тканини перекривають просвіт євстахієвої труби. У результаті накопичується рідина, що стає живильним середовищем для патогенних мікроорганізмів.
- Анатомічні особливості будови вуха у дітей — коротка та широка слухова труба, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою, сприяє легкому проникненню інфекцій з носоглотки до середнього вуха, особливо у немовлят та дітей молодшого віку.
- Контактування з забрудненою водою — часто причина зовнішнього отиту. Купання у забруднених водоймах або басейнах з порушеною дезінфекцією може призвести до потрапляння бактерій у слуховий канал. Якщо шкіра вуха пошкоджена (наприклад, після чищення), ризик інфекції зростає. Зовнішній отит часто називають «вухо плавця» через зв’язок із водними процедурами.
4Види отиту: класифікація
Є 2 класифікації отитів: за локалізацією та випотом. За локалізацією, розрізняють 3 форми отиту вуха: зовнішній, внутрішній, середній, секреторний (серозний) та гнійний.
Зовнішній отит
Запалення шкіри зовнішнього слухового проходу. Причини:
- Забруднена вода під час купання.
- Механічні травми (використання ватних паличок, гострих предметів).
- Імунні порушення.
Симптоми:
- Біль, який посилюється при натисканні на вушну раковину.
- Свербіж або відчуття закладеності вух.
- Набряк, почервоніння, навіть часткове закриття каналу.
- Серозні або гнійні виділення.
Зовнішній отит у дітей може протікати з підвищенням температури та інтоксикацією — іноді важко відрізнити від середнього отиту.
Зазвичай лікується місцево: протизапальні та антисептичні краплі, іноді — антибіотики.
Середній отит
Запалення середнього вуха, розташованого за барабанною перетинкою. Вкрай поширена форма отиту.
Внутрішній отит (лабіринтит)
В цьому випадку інфекція проникає в лабіринт — невелику систему кістково-хрящових каналів.
Симптоми: сильне запаморочення, ністагм, нудота, порушення рівноваги, зміни слуху.
Зазвичай не становить серйозної загрози. Для швидкого одужання важливо дотримуватись постільного режиму та рекомендацій лікаря для швидшого відновлення.
Також, розрізняють:
Гострий середній отит
Гострий середній отит може мати швидкий і яскраво виражений початок. Пацієнт відчуває пульсуючий сильний біль, температура тіла може підвищуватись до 38–39°C. Особливо у випадку гнійного середнього отиту. Коли ж формується ускладнення — перфорація (розрив) барабанної перетинки — з’являється гнійне відокремлюване та інтенсивний біль спадає, з’являється дискомфорт у вусі.
Поширення інфекції може зачепити навколовушні структури.
Секреторний (серозний) отит
У випадку секреторного (серозного) отиту, що часто виникає як наслідок гострого перебігу або тривале вторинне явище, у вусі накопичується серозна рідина, біль відсутній або легкий. Спостерігається відчуття закладеності, дзвін у вусі, тимчасове зниження слуху.
Особливо часто зустрічається у дітей після перенесеного отиту або ГРВІ.
5Діагностика отиту
Для точного встановлення діагнозу та призначення лікування, виконуються.
- Огляд ЛОР-ом (отоскопія). Основний метод діагностики: дозволяє оцінити стан шкіри та барабанної перетинки, виявити набряк, гній, перфорацію.
- Аудіометрія. Допомагає оцінити ступінь порушення слуху. Не виконується при гострих станах, а при серозному отиті застосовується вкрай рідко.
- Загальний аналіз крові. Показує рівень лейкоцитів та швидкість осідання еритроцитів — маркери запалення.
- Мікробіологічне дослідження. З метою відповідного вибору антибіотиків — особливо при тривалому гнійному процесі.
Якщо є покази, лікар може додатково призначити КТ, вестибулометрію.
6Коли необхідний терміновий візит до ЛОРа?
Запишіться до отоларинголога негайно, якщо вас турбує наступне:
- Біль у вусі триває понад 1–2 доби.
- З вуха йдуть гнійні виділення.
- Піднялася температура понад 38 °C.
- З’явилося запаморочення, нудота або значне зниження слуху.
Пам’ятайте: раннє лікування — запорука збереження вашого слуху та здоров’я загалом. Звертайтеся до фахівців, бережіть себе та своїх близьких!
7Як лікувати отит?
Основний метод — це медикаментозне лікування. Залежно від типу та перебігу захворювання, ЛОР може призначити:
- Антибіотики у формі таблеток, суспензій або ін’єкцій.
- Протизапальні та знеболювальні краплі з антибіотиком, кортикостероїдом або антисептиком. Вони допомагають зменшити набряк та біль у зовнішньому або середньому вусі.
- Жарознижувальні/знеболювальні препарати. Парацетамол або ібупрофен — за потребою для контролю дискомфорту.
У важких випадках необхідне хірургічне лікування.
8Можливі ускладнення отиту
Якщо захворювання не лікувати вчасно, може виникати низка ускладнень:
- Перфорація барабанної перетинки — може призвести до хронічних секреторних процесів.
- Хронічний отит — часті загострення, стала втрата слуху.
- Мастоїдит — запалення кісткового відростка позаду вуха, що може потребувати хірургії.
- Лабіринтит і вестибулярні порушення — ризик тривалих постійних розладів рівноваги та шуму у вухах.
Вчасне та адекватне лікування допомагають уникнути тривожних наслідків.
9Профілактика отиту
Для того, щоб знизити ризик появи захворювання, слід:
- Лікувати застуди, ГРВІ, алергії на ранніх стадіях.
- Уникати травм вушного каналу: не користуватися гострими предметами.
- Захищати вуха при плаванні — шапочки, беруші.
- Підтримувати імунітет: загартовування, активний спосіб життя, повноцінне харчування, вітаміни.
- Контролювати аденоїди та алергічних захворювань — особливо в ранньому дитинстві.
Вакцинація від пневмококової інфекеції є ефективним засобом захисту від захворювань, які викликають бактерії Streptococcus pneumoniae, зокрема отитів у дітей.
Пам’ятайте: раннє лікування — запорука збереження вашого слуху та здоров’я загалом. Звертайтеся до фахівців, бережіть себе та своїх близьких! З турботою, Файна Клініка.